Реланія – ветеринарний препарат, який використовують:

• дла короткого знеболювання при середньому та сильному болю (кольки, кишкова непрохідність, роди, постравматичний біль);

• в комбінації з α2 -адренорецепторними агоністами (медетомідин, детомідин, роміфідин): при терапевтичних та діагностичних процедурах, таких як незначні операції на стоячих тваринах (кастрація, догляд за копитами, стоматологічні процедури) таседація непокірних тварин. 

Склад 

1 мл препарату містить діючу речовину: буторфанол – 10 мг (що відповідає 14,58 мг буторфанолу тартрату).
Допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, натрію цитрат, натрію хлорид, бензетонію хлорид, вода для ін’єкцій. 

Фармакологічні властивості 

АTCvet класифікатор: QN02AF01 Буторфанол. 

Фармакодинаміка 

Буторфанол – анальгетик групи синтетичих опіоїдів з агоністично-антагоністичним ефектом. Окрім знеболювання, препарат має заспокійливу дію, з можливим в окремих тварин седативним ефектом, залежно від виду тварин. Особливо це проявляється при використанні препарату, як частини комбінованої анестезії та/або нейролептанальгезії. Відбувається уповільнення дихання, як при фізіологічному процесі засинання тварини, одночасно зменшується кількість серцевих скорочень. Тривалість і інтенсивність знеболювання залежить від дозування, індивідуальної чутливості (від підвищення дози або повторного введення ефект максимального збільшення відсутній). Дія препарату настає через 5-15 хвилин, залежно від шляху введення, тривалість дії залежить від дози (знеболювання може тривати до 4 годин). 

Фармакокінетика 

У коней буторфанол має високий кліренс після внутрішньовенного застосування (в середньому 1,3 л/год/кг) та короткий кінцевий період напіввиведення (в середньому менше 1 години). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму в середньому менше, ніж за 5 годин. 
У собак після внутрішньом`язового введення кліренс буторфанолу становить близько 3,5 л/год/кг. Кінцевий період напіввиведення короткий (в середньому менше 2 годин). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму в середньому менше, ніж за 10 годин. 
Дослідження фармакокінетики в режимі повторних доз та після внутрішньовенного застосування не проводились. 
У котів після підшкірного введення кліренс буторфанолу низький (менше 1,3 л/ год/кг). Період напіввиведення відносно довгий (близько 6 годин). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму приблизно за 30 годин. 
Фармакокінетичні дослідження в режимі повторних доз не проводилися. 
Буторфанол активно метаболізується в печінці та виводиться з сечею та фекаліями. Має значний розподіл в організмі з широким розповсюдженням в тканинах та органах (печінка, нирки, кишечник, легені, серце, жирова тканина, клітини крові). 
Буторфанол проникає через плацентарний бар`єр та виявляється в молоці лактуючої тварини. 

Спосіб застосування та дози

Собаки

Моноаналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово): 

• 0,2-0,3 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,2-0,3 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).

• Препарат застосовувати перед завершенням анестезії.

• Для довшої аналгезії дозу можна повторити. 

Як переданестетик (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово): 

• дозу препарату зменшити до 0,1-0,2 мл на 10 кг маси тіла (що еквівалентно 0,1-0,2 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та застосовувати за 15 хвилин до індукції. 

В якості препарату для комбінованої анестезії 
Седація з медетомідином: 

• 0,1 мл препарату на 10 кг маси тіла (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з 10-25 мкг медетомідину на 1 кг маси тіла (внутрішньовенно, внутрішньом’язово).

• Препарати можна вводити одночасно.

Анестезія з медетомідином та кетаміном: 

• 0,1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньом’язово, 25 мкг медетомідину на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом’язово.

• Через 15 хвилин: 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом’язово. 

Коти

Моноаналгезія 
Передопераційна аналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово): 

• 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 5 хвилин перед введенням ацепромазину/кетаміну або ксилазину/ кетаміну. 

• При внутрішньовенному введенні анестезуючих препаратів препарат РЕЛАНІЯ слід застосовувати у дозі 0,05-0,1 мл (що еквівалентно 0,1-0,2 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 15-30 хвилин до анестезувальних препаратів. 

Післяопераційна аналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово): 

• 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 15 хвилин перед відновленням свідомості. 

• При внутрішньовенному введенні препарат слід застосовувати у дозі 0,05 мл на 5 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). 

В якості препарату для комбінованої анестезії 
Седація з медетомідином: 

• 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) з медетомідином у дозі 0,05 мг на 1 кг маси тіла (внутрішньом’язово, підшкірно). 

Анестезія з медетомідином та кетаміном (внутрішньом’язово): 

• 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з медетомідином (80 мкг на 1 кг маси тіла) та кетаміном (5 мг на 1 кг маси тіла).

• Препарат РЕЛАНІЯ та медетомідин можна вводити одночасно. 

Анестезія з медетомідином та кетаміном (внутрішньовенно): 

• 0,05 мл препарату на 1 кг маси тіла (що еквівалентно 0,5 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з медетомідином (40 мкг на 1 кг маси тіла) та кетаміном (1,25-2,5 мг на 1 кг маси тіла в залежності від необхідної глибини анестезії). 

• Препарат РЕЛАНІЯ та медетомідин можна вводити одночасно. 

Коні

Моноаналгезія 
Аналгезія (лише внутрішньовенно): 

• 5 мл препарату на 500 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). За необхідності можливе повторне введення препарату.

• Необхідність та час повторного введення мають ґрунтуватися на клінічному стані тварини. 

В якості препарату для комбінованої анестезії 
Седація з детомідином (лише внутрішньовенно):

• 12 мкг детомідину на 1 кг маси тіла тварини, після чого протягом 5 хвилин вводять препарат РЕЛАНІЯ з розрахунку 0,25 мл на 100 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,025 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). 

• Для коней з масою тіла понад 200 кг доцільним є застосування препаратів в наступному режимі доз: 1 мл препарату РЕЛАНІЯ (що еквівалентно 0,05 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та 25 мкг детомідину гідрохлориду. 

Седація з роміфідином (лише внутрішньовенно): 

• 40-120 мкг роміфідину на 1 кг маси тіла тварини, 0,2 мл препарату РЕЛАНІЯ на 100 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,02 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). 

Протипоказання 

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких інших компонентів препарату, стан дихальної депресії, хвороби серця, травми черепа, органічні порушення мозку, функціональні порушення печінки і нирок, судоми та закреп. 

• Не використовувати препарат в комбінації з α2 -адренорецепторними агоністами при попередньо відомій аритмії серця у коней. Комбіноване використання зменшує моторику травного каналу, тому не використовувати препарат при кольках, пов’язаних з завалом кишечника.

• Не застосовувати препарат під час вагітності та періоду лактації у всіх цільових видів тварин.

• Не застосовувати для лікування продуктивних тварин. 

Застереження 

• Перед застосуванням препарату необхідно провести детальне клінічне обстеження тварини, яке дасть можливість краще оцінити будь-які можливі ризики щодо функціональних порушень серцево-судинної системи, печінки, нервової та  дихальної систем. В останньому випадку слід пам`ятати, що завдяки своїм протикашльовим властивостям буторфанол може призводити до накопичення слизу в  дихальних шляхах. Таким чином, у тварин із захворюваннями органів дихання, пов’язаних з підвищеною продукцією слизу або у тварин, які проходять курс лікування з відхаркувальними засобами, буторфанол слід використовувати тільки на основі аналізу ризиків та переваг фахівцем з ветеринарної медицини. 

• Слід уникати стресових факторів для тварин. 

• Дотримуватись правил асептики та  безпечної фіксації тварини. 

• Буторфанол не слід змішувати з іншими препаратами, за винятком медетомідину. 

• Не слід робити комбіновані ін’єкції в одне і те ж саме місце. Використання комбінації буторфанол/детомідин або медетомідин потрібно уникати для тварин з серцевою аритмією або брадикардією, а також для коней схильних до кольок через кардіоваскулярний ефект альфа-2-антагоністів. 

• При використанні додаткового анестетика в окремих випадках потрібна «голодна витримка» тварини. 

• Атропін може бути використаний, у разі необхідності, як типовий парасимпатолітик. 

• Для підрахування дози маленьким тваринам необхідно знати їх точну масу тіла.

Спеціальні застереження для осіб і обслуговуючого персоналу 

• Персонал, який працює з препаратом, повинен дотримуватись основних правил гігієни та безпеки, прийнятих при роботі з ветеринарними препаратами. 

• При випадковому потраплянні препарату на шкіру або в очі негайно змити його водою.

• У разі випадкової самоін’єкції слід негайно звернутися до лікаря і показати листівку-вкладку або етикетку даного препарату. 

Побічна дія 

Всі цільові види тварин 

• При застосуванні буторфанолу в якості препарату монотерапії можливі прояви незначного седативного ефекту. 

Коні 

• Збудження, що проявляється як зміна у поведінці тварини (основний вплив припадає на опорно-руховий апарат), атаксія, зниження моторики травного каналу, депресія серцево-судинної системи. 

Собаки 

• Депресія дихальної та серцево-судинної систем, анорексія та діарея, зниження моторики травного каналу, місцевий біль, пов’язаний з внутрішньом`язовим введенням. 

Коти 

• Мідріаз, дезорієнтація, можливе подразнення в місці введення в разі повторних ін’єкції, дисфорія, збудження, біль при ін’єкції. 

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії 

• Комбіноване використання з препаратами, що метаболізуються в печінці може посилювати ефект буторфанолу. 

• Використання буторфанолу одночасно з анестетиками, центральними заспокійливими або з депресантами дихальної системи, посилює їх ефект. Це вимагає суворого контролю і обережної адаптації дози. 

• Введення буторфанолу тваринам, що отримали анальгетик (слабкий μ-опіат) може знімати його ефект. 

Передозування (симптоми, невідкладні заходи, антидоти) 

Коні: 

• Підвищення дози може спричинити респіраторну депресію, як загальний ефект опіатів. Антагоністом є налоксон, який може бути використаний, як антидот. 

• Інші можливі ознаки передозування включають порушення роботи центральної нервової системи (збудження, занепокоєння, незначна атаксія та сонливість), травного каналу, лихоманку, тахіпное. 

Собаки та коти: 

• Міоз, дихальна депресія, гіпотензія, порушення серцево-судинної системи і, в окремих випадках, апное, шок і кома. 

• Залежно від клінічного стану тварину необхідно взяти під нагляд ветеринарного лікаря мінімум на 24 години. 

Умови зберігання 

Зберігати в недоступному для дітей місці, оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. 
Термін придатності – 2 роки. 

Для застосування у ветеринарній медицині!